Полірування – це оздоблювальна обробка поверхонь виконана за допомогою широкого спектру матеріалів: металу, каменю, деревини тощо. Суть цього процесу полягає у видаленні найтонших шарів матеріалу різними методами до досягнення дзеркального блиску поверхні. Найпростіший з них – механічний.
Один з найпоширеніших видів полірування – це полірування металевих виробів. З давніх часів цими роботами відомий Київ: полірування металевих виробів на замовлення тут отримало особливо потужний розвиток.
У виробництві одиничних об'єктів і при ремонтних роботах використовується ручне полірування із застосуванням полірувальних кругів. У серійних виробництвах, а також при необхідності високої точності застосовується полірування машинне. Залежно від завдання і обсягу робіт полірування, як вид оздоблювальної обробки поверхонь, буває також хіміко-механічним, гідроабразивним, магнітно-абразивним, ультразвуковим, електролітичним і іонно-плазмовим.
Ручне полірування ведеться із застосуванням дерев'яних брусків і паличок з нанесеним на них шаром полірувальної пасти з оксидів металів – заліза або хрому. Рівні металеві поверхні доводять до блиску полірувальним напилком – обтягнутим полірувальним матеріалом (найчастіше шкірою) бруском, на який наносять пастоподібні полірувальні засоби.
Для механічного полірування, крім використовуваної для поодиноких робіт бормашини, використовуються шліфувальні машини і електроточило.
Машини для шліфування мають різні інструменти обробки: полірувальні круги, щітки, стрічки. Матеріалом полірувальних кіл, або дисків, служать повсть, вовна, фетр та бавовняні тканини; бувають вони також вовняними і шкіряними. Полірувальні щітки виготовлені з матеріалів високої жорсткості: щетини, латуні та ін.
Тонкі абразиви в поєднанні з добавками типу церезина і олеїну називаються полірувальними пастами. Найпоширеніша з них – паста ДОІ, але є й чимало інших. Головним якістю всіх є малорозмірних абразивного зерна, на практиці становить від 0,05 до 50 мікронів. З числа найбільш затребуваних абразивних матеріалів доречно назвати алмаз, який застосовується при швидкісному поліруванні і поліруванні матеріалів високої твердості; корунд, яким полірують металеві вироби і в рідкісних випадках скло; карбіди кремнію, титану, цирконію і гафнію, які використовуються для полірування сталей, жароміцних і твердих сплавів; оксид хрому, яким полірують кольорові і чорні метали; оксид церію для полірування дзеркал і стекол оптичного призначення (лінзи, призми та ін.); крейда, якою полірують кольорові метали; і ряд інших.